Нольпаза для чего назначают цена – Нольпаза: инструкция по применению, цена и отзывы. Показания к применению таблеток

Содержание

19 отзывов, инструкция по применению

Препарат принимают внутрь. Таблетку следует проглатывать целиком, не разжевывая и не разламывая, запивая небольшим количеством жидкости, перед едой, обычно перед завтраком. При двукратном приеме вторую дозу препарата рекомендуется принимать перед ужином.

При ГЭРБ, в т.ч. эрозивно-язвенном рефлюкс-эзофагите и ассоциированных симптомах (изжога, регургитация кислым, боль при глотании) легкой степени, рекомендуемая доза — 20 мг/сут, средней и тяжелой степени — 40-80 мг/сут. Облегчение симптомов наступает обычно в течение 2-4 недель. Курс терапии составляет 4-8 недель.

Для профилактики, а так же в качестве поддерживающей длительной терапии назначают по 20 мг/сут, при необходимости дозу повышают до 40-80 мг/сут. Возможен прием препарата «по требованию» при возникновении симптомов.

При эрозивно-язвенных поражениях желудка и двенадцатиперстной кишки, связанных с приемом НПВП, рекомендуемая доза — 40-80 мг/сут. Курс терапии — 4-8 недель.

Для профилактики эрозивных поражений на фоне длительного применения НПВП — по 20 мг.

Для лечения и профилактики язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки назначают по 40-80 мг/сут. Курс лечения при обострении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки обычно составляет 2 недели, язвенной болезни желудка — 4-8 недель. При необходимости длительность терапии увеличивается.

Для эрадикации Helicobacter pylori (в комбинации с антибиотиками) рекомендуемая доза — 40 мг 2 раза в день в комбинации с двумя антибиотиками, обычно курс антихеликобактерной терапии составляет 7-14 дней.

При синдроме Золлингера-Эллисона и других патологических состояниях, связанных с повышенной желудочной секрецией, рекомендуемая стартовая доза длительной терапии пантопразолом составляет 80 мг/сут, разделенная на 2 приема. В дальнейшем суточную дозу можно титровать в зависимости от исходного уровня желудочной секреции. Возможно временное увеличение суточной дозы пантопразола до 160 мг с целью адекватного контроля желудочной секреции. Длительность терапии подбирается индивидуально.

У пациентов с тяжелыми нарушениями функции печени доза пантопразола не должна превышать 40 мг/сут и рекомендуется регулярно контролировать активность печеночных ферментов, особенно при длительном лечении пантопразолом. При увеличении активности печеночных ферментов рекомендуется отменить препарат.

У пациентов пожилого возраста и пациентов с заболеваниями почек максимальная суточная доза пантопразола — 40 мг.

У пациентов пожилого возраста, получающих эрадикационную терапию Helicobacter pylori, длительность терапии обычно не превышает 7 дней.

Передозировка

Симптомы передозировки у человека не известны.

Лечение: специфического антидота не существует. В случае передозировки препарата, сопровождающейся обычными признаками интоксикации, применяют дезинтоксикационные мероприятия. Лечение симптоматическое.

protabletky.ru

Нольпаза – инструкция по применению, показания, дозы, отзывы

Цены в интернет-аптеках:

Нольпаза – синтетический противоязвенный препарат, применяемый для лечения желудка и двенадцатиперстной кишки.

Фармакологическое действие

Нольпаза оказывает противоязвенное действие, снижая секрецию соляной кислоты независимо от природы раздражителя. Эффект от применения препарат развивается в течение часа и достигает максимума в среднем через два часа. По отзывам Нольпаза переносится хорошо и не влияет на моторику желудочно-кишечного тракта.

Форма выпуска

Препарат выпускают в виде овальных желто-коричневого цвета таблеток, покрытых кишечнорастворимой оболочкой. Каждая таблетка содержит 20 мг (Нольпаза 20) или 40 мг (Нольпаза 40) пантопразола, по 14 штук в блистере. Вспомогательные вещества – кросповидон, маннитол, натрия карбонат безводный, кальция стеарат и сорбитол.

Показания к применению Нольпазы

Согласно инструкции Нольпазу применяют при лечении:

  • Гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, включая изжогу, регургитацию кислым и боль при глотании;
  • Эрадикации Helicobacter pylori, в составе комбинированной терапии с двумя антибиотиками;
  • Язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки;
  • Эрозивно-язвенных поражений желудка и двенадцатиперстной кишки, которые связаны с приемом нестероидных противовоспалительных препаратов;
  • Синдрома Золлингера-Эллисона или других патологических состояний, которые связаны с повышенной желудочной секрецией.

Противопоказания

Нольпазу по инструкции противопоказано применять при диспепсии невротического генеза, а также при повышенной чувствительности к действующему веществу – пантопразолу или другим компонентам препарата.

Препарат не применяют до 18 лет, а при беременности и в период лактации Нольпазу назначают только по строгим показаниям.

Перед началом применения Нольпазы необходимо исключить наличие злокачественного новообразования, поскольку лечение может отсрочить постановку диагноза.

Читайте также:

8 эффективных народных средств борьбы с язвенной болезнью

Как правильно питаться женщинам разного возраста

Как организовать питание школьника

Способ применения и дозы

Нольпазу по инструкции рекомендуется принимать перед завтраком, или, при двукратном приеме, перед завтраком и ужином.

При изжоге, регургитации кислым и боли при глотании в легкой степени, рекомендуемая доза – 1 таблетка Нольпазы 20 в день, при более тяжелом течении заболевания – 40-80 мг в день. Облегчение симптомов после применения Нольпазы обычно наступает после двух недель, оптимальный курс терапии – до двух месяцев. Для профилактики и длительного применения в качестве поддерживающей терапии назначают по 1 таблетке Нольпазы 20 в день, при необходимости дозу можно повысить в два раза.

Также Нольпазу можно принимать разово при возникновении симптомов диспепсии.

При эрозивно-язвенных поражениях желудка и двенадцатиперстной кишки, вызванных приемом нестероидных противовоспалительных препаратов, обычно назначают 1-2 таблетки Нольпазы 40, для профилактики принимают по 20 мг препарат в сутки, при этом курс лечения обычно составляет не меньше месяца.

Для эрадикации Helicobacter pylori применяют комбинированную терапию с антибиотиками. Лечение обычно продолжается от одной до двух недель. Препарат назначают дважды в день по 1 таблетке Нольпазы 40.

При синдроме Золлингера-Эллисона и других патологических состояниях, которые связаны с повышенной желудочной секрецией, рекомендуется принимать по 80 мг препарата в день, разделенных на два приема. Длительность терапии в этом случае подбирается индивидуально.

При нарушениях функции печени, а также в пожилом возрасте суточная доза Нольпазы по инструкции не должна превышать 40 мг.

При отсутствии терапевтического эффекта через месяц терапии рекомендуется уточнить диагноз.

При необходимости можно применять аналоги Нольпазы. К наиболее распространенным относят покрытые кишечнорастворимой оболочкой таблетки Зипантола, Кросацид, Контролок, Пантаз, Пептазол, Санпраз, Пулореф и другие. Помимо лекарственных средств, содержащих то же действующее вещество, можно подобрать другие препараты из проязвенного ряда. К подобным аналогам Нольпазы относятся Париет, Рабимак, содержащие рабепразол, Нексиум, содержащий эзомепразол, Ультоп, Омез, Омизак Гастрозол, содержащие омепразол , Акриланз, Ланзап, Эпикур, содержащие лансопразол, и другие. Перед применением аналогов Нольпазы следует проконсультироваться с врачом.

Побочные действия

Согласно отзывам Нольпаза чаще всего вызывает боль в животе, диарею или запор, метеоризм, тошноту и рвоту, сухость во рту и головную боль.

Значительно реже при приеме препарата могут развиться артралгия, головокружение, нарушения зрения, зуд или сыпь.

Нольпаза по отзывам крайне редко вызывает: повышение активности печеночных трансаминаз, тяжелые поражения печени, лейкопению и тромбоцитопению, периферические отеки, анафилактические реакции, включая анафилактический шок, миалгию, болезненное напряжение молочных желез, депрессию, интерстициальный нефрит, синдром Стивенса-Джонсона, крапивницу, ангионевротический отек, многоформную эритему или синдром Лайелла, фотосенсибилизацию, гипертермию, слабость, повышение уровня триглицеридов.

В случае развития нежелательных тяжелых эффектов лечение препаратом следует отменить.

Условия хранения

Нольпаза – препарат рецептурного отпуска, срок хранения – до 3 лет.

www.neboleem.net

НОЛЬПАЗА: инструкция, отзывы, аналоги, цена в аптеках



Нольпаза – гипоацидный препарат группы ингибиторов протонной помпы. В состав препарата входит активный компонент – пантопразол – производное бензимидазола, обладающее способностью угнетать активность H+/K+АТФазы. В кислой среде активный компонент препарата преобразуется в фармакологически активную форму и блокирует финальный этап гидрофильной секреции HCl в желудке. Препарат одинаково эффективно угнетает базальную и стимулированную продукцию соляной кислоты. При применении препарата отмечается увеличение секреции гастрина, которое является обратимым.

После перорального применения активный компонент препарата хорошо абсорбируется в системный кровоток. Биодоступность пантопразола составляет около 77% и не зависит от приема пищи. Пик концентрации препарата в плазме отмечается спустя 2-2,5 часа. Для препарата характерна высокая степень связи с белками плазмы (около 98%). Метаболизируется в печени, выводится преимущественно с мочой в виде метаболитов, некоторая часть препарата выводится с калом. Период полувыведения пантопразола составляет 1 час, его основного метаболита – 1,5 часа.
Пациентам с тяжелыми нарушениями функции печени требуется коррекция дозы пантопразола. Нет необходимости в коррекции доз у пациентов с нарушением функции почек, а также у пациентов пожилого возраста с нормальной функцией печени.

Показания к применению

Препарат предназначен для терапии и профилактики заболеваний органов пищеварительного тракта, в частности он применяется:
Для лечения пациентов, страдающих легкой степенью гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, а также для лечения и профилактики пациентов с рефлюкс-эзофагитом различной степени тяжести.
Для терапии пациентов, страдающих пептической язвой желудка и двенадцатиперстной кишки, синдромом Золлингера-Эллисона и другими состояниями, которые сопровождаются гиперсекрецией.
Для профилактики язвенных поражений слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у пациентов, которые длительно получают нестероидные противовоспалительные препараты.
Препарат может быть назначен в комплексе с противомикробными препаратами в схемах эрадикации Helicobacter pylori.

Способ применения

Препарат предназначен для перорального применения. Таблетку рекомендуется глотать целиком, не разжевывая и не измельчая, запивая достаточным количеством жидкости. Препарат рекомендуется принимать перед приемом пищи. В случае если препарат назначают 1 раз в сутки, то таблетку следует принимать утром. Длительность курса лечения и дозы препарата определяет лечащий врач индивидуально для каждого пациента.
Взрослым, страдающим легкой формой гастроэзофагеальной рефлюксной болезни обычно назначают по 20мг препарата 1 раз в сутки. Длительность курса лечения обычно составляет 14-28 дней, в случае необходимости курс лечения может быть продлен до 2 месяцев.
Взрослым для терапии и профилактики обострения рефлюкс-эзофагита обычно назначают по 20мг препарата 1 раз в стуки. При повышенном риске рецидива заболевания дозу увеличивают до 40мг препарата 1 раз в сутки. После улучшения состояния пациента или снижения риска рецидива переходят на прием препарата в дозе 20мг 1 раз в сутки.
Взрослым, получающим терапию нестероидными противовоспалительными препаратами, для профилактики язвенных поражений слизистых оболочек желудка и двенадцатиперстной кишки обычно назначают по 20мг препарата 1 раз в сутки.

Пациентам с пептической язвой желудка и двенадцатиперстной кишки обычно назначают по 40мг препарата 1 раз в сутки.
При применении препарата в схемах эрадикации Helicobacter pylori обычно назначают по 40мг пантопразола 2 раза в сутки в комбинации с противомикробными препаратами. Препарат Нольпаза рекомендуется принимать утром и вечером.
Пациентам, страдающим синдромом Золлингера-Эллисона, а также другими заболеваниями, которые сопровождаются гиперсекрецией, обычно назначают препарат в начальной дозе 40мг 2 раз в сутки. В случае необходимости дозу постепенно увеличивают до 80мг препарата 2 раза в сутки.
При назначении препарата пациентам, страдающим нарушением функции печени, следует учитывать, что максимальная суточная доза препарата для пациентов данной категории составляет 20мг пантопразола.
Пациентам, страдающим нарушением функции почек, а также пациентам в возрасте старше 65 лет препарат назначают в обычных дозах.
При применении препарата в течение длительного времени рекомендуется контролировать функцию печени. При применении препарата в течение более 1 года следует контролировать состояние пациента. Перед началом применения препарата Нольпаза следует исключить злокачественную опухоль пищевода и желудка.

Побочные действия

Препарат обычно хорошо переносится пациентами, в некоторых случаях при применении препарата отмечалось развитие таких побочных эффектов:
Со стороны желудочно-кишечного тракта и печени: гастралгия, нарушение стула, тошнота, метеоризм, повышение уровня печеночных ферментов. В единичных случаях отмечалось развитие гепатотоксического действия препарата, развитие желтухи, в том числе, которая сопровождалась печеночной недостаточностью.

Со стороны центральной нервной системы: головная боль, головокружение, нарушения зрения, эмоциональная лабильность.
Со стороны мочевыделительной системы: отеки, интерстициальный нефрит.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, мультиформная эритема, светочувствительность, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла. В единичных случаях отмечалось развитие отека Квинке.
Другие: боли в мышцах, повышение температуры тела, гипертриглицеридемия.

Противопоказания

Повышенная индивидуальная чувствительность к компонентам препарата, в том числе наследственная непереносимость фруктозы.
Препарат не применяют для лечения детей и подростков в возрасте младше 18 лет в связи с отсутствием достоверных данных о безопасности и эффективности применения пантопразола в данной возрастной категории.
Препарат в форме таблеток, содержащих 40мг активного компонента, не применяют в комбинации с противомикробными препаратами для терапии пациентов, страдающих тяжелыми нарушениями функции почек и/или печени.
Препарат не предназначен для лечения пациентов с невротической диспепсией.

Препарат следует с осторожностью назначать пациентам, страдающим заболеваниями печени, при длительном применении препарата у таких пациентов следует контролировать уровень печеночных ферментов.
Препарат следует с осторожностью назначать для профилактики язвенных поражений слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки пациентам, которым показан длительный прием нестероидных противовоспалительных препаратов, а также есть другие факторы риска развития язвы или желудочно-кишечных кровотечений. В частности для профилактики препарат с осторожностью назначают пациентам, имеющим в анамнезе язву желудка или двенадцатиперстной кишки, желудочно-кишечное кровотечение, а также пациентам пожилого возраста.
Осторожность следует соблюдать при назначении препарата пациентам с риском развития гиповитаминоза В12.

Беременность

На данный момент нет достаточного опыта применения препарата у женщин в период беременности и лактации.
При проведении лабораторных исследований на крысах были получены данные, что при приеме препарата в дозе более 5мг/кг массы тела развивается некоторое эмбриотоксическое действие пантопразола. Препарат может быть назначен в период беременности лечащим врачом, который должен тщательно взвесить ожидаемую пользу для матери и потенциальные риски для плода. В период беременности препарат следует назначать в минимальных эффективных дозах и в течение непродолжительного срока.
Данные о выделении препарата с грудным молоком отсутствуют. При необходимости применения препарата в период лактации следует проконсультироваться с лечащим врачом и решить вопрос о возможном прерывании грудного вскармливания.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

При сочетанном применении препарат снижает биодоступность кетоконазола и других лекарственных средств, для которых характерна рН-зависимая абсорбция.
Несмотря на то, что в ходе исследований не было обнаружено клинически значимого взаимодействия препарата с лекарственными средствами, метаболизм которых происходит с участием системы цитохрома Р450, такие взаимодействия нельзя исключать, так как в метаболизме пантопразола участвует система цитохрома Р450.
При сочетанном применении препарата с антикоагулянтами кумаринового ряда возможно изменение эффективности последних, поэтому при необходимости одновременного применения данных препаратов рекомендуется контролировать протромбиновое время.
При сочетанном применении пантопразола с антацидными препаратами изменения фармакокинетики этих лекарственных средств не отмечалось.

Передозировка

На данный момент сообщений о передозировке не поступало. При парентеральном (внутривенном) введении пантопразола в дозе 240мг более 2 минут препарат хорошо переносится пациентами.
В случае развития нежелательных эффектов при применении завышенных доз препарата показано промывание желудка, прием энтеросорбентов и проведение симптоматической терапии.

Форма выпуска

Таблетки гастрорезистентные (кишечнорастворимые) по 14 штук в контурной ячейковой упаковке, по 1, 2 или 4 контурных ячейковых упаковок в картонной пачке.

Условия хранения

Препарат рекомендуется хранить в сухом месте вдали от прямых солнечных лучей при температуре от 15 до 30 градусов Цельсия.
Срок годности – 2 года.

Синонимы

Пептазол, Пантаз, Санпраз.

Состав

1 таблетка гастрорезистентная препарата Нольпаза 20 содержит:
Пантопразола натрия сесквигидрата (в пересчете на пантопразол) – 20мг;
Вспомогательные вещества, в том числе сорбит.

1 таблетка гастрорезистентная препарата Нольпаза 40 содержит:
Пантопразола натрия сесквигидрата (в пересчете на пантопразол) – 40мг;
Вспомогательные вещества, в том числе сорбит.

Основные параметры


www.medcentre.com.ua

инструкция по применению, аналоги, состав, показания

  • МЕДЦЕНТРЫ

  • Стоматологии

  • Анализы и диагностика

  • Поликлиники и больницы

  • Беременность и роды

  • Психологическая помощь

  • B2B. Оборудование

  • Магазины медтоваров

  • Салоны красоты, SPA

  • Фитнес

  • Ветеринария

  • Обучение

  • apteka.103.by

    инструкция по применению. Цена, отзывы, аналоги Нольпазы.

    Нольпаза, таблетки 20 мг 

    ГЭРБ легкой степени тяжести (такие симптомы, как изжога, заброс кислоты, боль при глотании). 
    Рекомендуемая доза для взрослых и детей в возрасте старше 12 лет составляет 1 таблетку препарата Нольпаза 20 мг/сут. Симптомы, как правило, исчезают через 2–4 нед лечения. 
    Для лечения ассоциированного эзофагита, как правило, необходимо 4 нед. 
    Если этого срока недостаточно, лечение продолжают в течение следующих 4 нед. После исчезновения симптомов их рецидивы можно контролировать, применяя 20 мг/сут в зависимости от необходимости.

    Продолжительное лечение и профилактика рецидива рефлюкс-эзофагита
    Рекомендуемая доза составляет 1 таблетку препарата Нольпаза 20 мг/сут. 
    При ожидаемом обострении возможно повышение дозы до 40 мг/сут, в таком случае рекомендуется применение таблеток Нольпаза 40 мг. 
    После устранения рецидива дозу снова можно снизить до 20 мг пантопразола в сутки.

    Профилактика язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, вызванных приемом неселективных НПВП у пациентов группы риска, которым необходим прием НПВП длительное время. 
    Рекомендованная доза составляет 1 таблетку препарата Нольпаза 20 мг/сут. 
    У пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью ежедневная доза не должна превышать 20 мг пантопразола. Нет необходимости в снижении дозы у пациентов пожилого возраста и больных с нарушенной функцией почек.
    Нольпаза, таблетки 40 мг. 
    Таблетки не следует разжевывать или разламывать. Таблетки следует проглатывать целиком, запивая водой, перед приемом пищи, обычно перед завтраком.

    Взрослые и дети в возрасте старше 12 лет 
    Рефлюкс-эзофагит
    Рекомендованная доза препарата Нольпаза 40 мг для взрослых составляет 1 таблетку в сутки. В отдельных случаях доза может быть повышена до 2 таблеток в сутки. 
    Как правило, необходим 4-недельный курс лечения. Если этого недостаточно, то следует продолжить прием препарата в течение последующих 4 нед. 

    Взрослые 
    Пептическая язва желудка. 
    Рекомендованная доза препарата Нольпаза 40 мг составляет 1 таблетку в сутки. 
    Как правило, необходим 4-недельный курс лечения. Если этого недостаточно, то следует продолжить прием препарата в течение последующих 4 нед. 
    В отдельных случаях доза может быть удвоена (2 таблетки Нольпаза 40 мг/сут), особенно при отсутствии эффекта от применения других препаратов.

    Пептическая язва двенадцатиперстной кишки
    Рекомендованная доза препарата Нольпаза 40 мг — 1 таблетка в сутки. 
    В отдельных случаях доза может быть удвоена (2 таблетки Нольпаза 40 мг/сут), особенно при отсутствии эффекта от применения других препаратов. Как правило, необходим 2-недельный курс лечения. 
    Если этого недостаточно, то следует продолжить прием препарата в последующие 2 нед.

    Эрадикация Helicobacter pylori в комбинации с соответствующими антибактериальными средствами
    У пациентов с пептической язвой желудка и двенадцатиперстной кишки, имеющих положительный анализ на наличие бактерии Helicobacter pylori, для эрадикации этой бактерии необходима комбинированная терапия. 
    Для эрадикации Helicobacter pylori рекомендованы следующие комбинации (в зависимости от резистентности): 
    (a) 1 таблетка Нольпазы 40 мг 2 раза в сутки 
    + 1000 мг амоксициллина 2 раза в сутки 
    + 500 мг кларитромицина 2 раза в сутки;
    (b) 1 таблетка Нольпазы 40 мг 2 раза в сутки 
    + 400–500 мг метронидазола (500 мг тинидазола) 2 раза в сутки 
    + 500 мг кларитромицина 2 раза в сутки;
    (c) 1 таблетка Нольпазы 40 мг 2 раза в сутки 
    + 1000 мг амоксициллина 2 раза в сутки 
    + 400–500 мг метронидазола (500 мг тинидазола) 2 раза в сутки.
    Первую таблетку препарата Нольпаза 40 мг следует принять перед завтраком, вторую — перед приемом пищи вечером. Комбинированная терапия, как правило, длится 7 дней. Ее можно продолжить максимум до 14 дней. 
    Если необходимо дальнейшее лечение, следует принимать препарат Нольпаза в дозах, которые используются для лечения пептической язвы желудка и двенадцатиперстной кишки.

    Синдром Золлингера — Эллисона и другие патологические состояния гиперсекреции
    Начальная суточная доза при продолжительном лечении составляет 80 мг. 
    При необходимости дозу можно титровать, повышая или снижая, в зависимости от показателей секреции кислоты в желудке. Если ежедневная доза составляет >80 мг, ее следует разделить на 2 приема. 
    Возможно временное повышение дозы >160 мг пантопразола, но продолжительность применения должна ограничиваться только периодом, который необходим для адекватного контроля секреции кислоты. 
    Продолжительность лечения синдрома Золлингера — Эллисона и других состояний повышенной кислотности желудка должна быть установлена в соответствии с клинической необходимостью. 

    Печеночная недостаточность
    Пациентам с тяжелыми нарушениями функции печени не следует превышать суточную дозу 20 мг (1 таблетка Нольпазы 20 мг). Пациентам с нарушенной функцией печени средней и тяжелой степени не следует применять препарат для эрадикации Helicobacter pylori в комбинированной терапии, поскольку в настоящее время нет данных об эффективности и безопасности такого применения у этой категории пациентов.
    У пациентов пожилого возраста и у пациентов с нарушениями функции почек коррекции дозы не требуется.

    Нольпаза, инъекции

    Этот препарат должен вводить медицинский работник под соответствующим врачебным контролем.
    В/в введение пантопразола рекомендуется в случае, если не подходит пероральное применение. 
    При первой возможности применения пероральной терапии в/в лечение пантопразолом прекращают и применяют вместо него внутрь 40 мг пантопразола.

    Рекомендуемые дозы 
    Язва желудка и/или двенадцатиперстной кишки, рефлюкс-эзофагит средней и тяжелой степени
    Рекомендуемая в/в доза составляет один флакон пантопразола (40 мг) в сутки. 
    Пептические язвы, осложненные желудочно-кишечными кровотечениями, с целью профилактики повторного кровотечения — Нольпаза 80 мг в/в болюсно, затем в виде капельной инфузии 8 мг/ч в течение 3 дней.
    Парентеральный период лечения следует завершить пероральной кислотоугнетающей терапией.

    Синдром Золлингера — Эллисона и другие патологические состояния гиперсекреции
    Для длительного лечения синдрома Золлингера — Эллисона и других патологических состояний гиперсекреции пациенты должны начинать лечение с ежедневной дозы 80 мг пантопразола в/в. 
    После этого, при необходимости, дозу можно повысить или снизить, пользуясь показателями секреции желудочного сока. При применении препарата в дозе 80 мг/сут дозу следует разделить и вводить 2 раза в сутки. 
    Возможно временное повышение дозы >160 мг пантопразола, но это не должно продолжаться дольше, чем требуется для адекватного контроля кислотности.
    В случае необходимости в быстром контроле кислотности большинства пациентов начальная доза 2×80 мг пантопразола в/в является достаточной для обеспечения снижения выброса кислоты в пределах целевого диапазона (<10 мэкв/ч) в течение 1 ч.

    Особые группы пациентов 
    Пациенты с нарушением функции печени: не следует превышать суточную дозу 20 мг пантопразола у пациентов с тяжелыми нарушениями функции печени.
    Пациенты с нарушениями функции почек: для пациентов с нарушением функции почек не следует превышать суточную дозу 40 мг.
    Лица пожилого возраста: для лиц пожилого возраста не следует превышать суточную дозу 40 мг.

    Способ введения
    Порошок растворяют в 10 мл 0,9% р-ра натрия хлорида. 
    Этот р-р можно вводить непосредственно или после смешивания со 100 мл р-ра натрия хлорида 0,9% или с р-ром глюкозы 5%. После приготовления р-р следует использовать в течение 12 ч. 
    Лекарственный препарат следует вводить в течение 2–15 мин.

    Нольпаза контрол 

    Дозирование
    Рекомендуемая доза составляет 20 мг пантопразола (1 таблетка) 1 раз в сутки.
    Для купирования симптомов может быть необходим прием таблеток в течение 2–3 дней. 
    После того, как симптомы исчезнут, лечение следует прекратить. Если уменьшения выраженности симптомов не отмечено после 2 нед непрерывного лечения, больному следует обратиться к врачу.
    Продолжительность лечения не должна превышать 4 нед без дополнительного медицинского обследования (после консультации с врачом).

    Характеристика особых групп пациентов
    Пациентам пожилого возраста или пациентам с нарушением функции почек или печени коррекции дозы не требуется.

    Способ введения
    Таблетки, покрытые кишечно-растворимой оболочкой, Нольпаза контрол по 20 мг следует глотать целиком, не разжевывая и не разламывая, запивая небольшим количеством жидкости перед едой.

    medhall.ru

    Нольпаза — инструкция, цена в аптеках, аналоги

    Описание

    Патология желудочно-кишечного тракта является важной проблемой медицинских специалистов. Распространенными являются кислотоассоциированные заболевания органов пищеварения. Препаратами выбора терапии данной группы заболеваний являются ингибиторы протонной помпы.

    Нольпаза – лекарственный препарат, состоящий из пантопразола – ингибитора протонной помпы. Все фармакотерапевтические эффекты препарата обусловлены свойствами действующего вещества.

    Пантопразол предотвращает секрецию соляной кислоты посредством блокирования специфического фермента H+-K+-АТФ-азы, необратимо ингибируя ее активность и обеспечивая выраженный антисекреторный эффект независимо от природы кислотостимулирующего фактора. При наличии Helicobacter pylori Нольпаза повышает чувствительность микроорганизма к антибактериальной терапии благодаря снижению желудочной секреции.

    Важным преимуществом данной группы препаратов является отсутствие снижения их антисекреторной активности после приема пищи.

    Особенности лекарственного препарата Нольпаза:

    • имеет спектр взаимодействия с лекарственными препаратами значительно уже по сравнению с другими представителями группы ИПП;
    • таблетка изготавливается по собственной технологии, разработанной специалистами компании-производителя KRKA;
    • качество субстанции пантопразола контролируется согласно требованиям GMP;
    • существует лекарственная форма для внутривенного введения;
    • не накапливается в организме после приема повторных доз;
    • продолжительный антисекреторный эффект;
    • высокая биодоступность;
    • быстрое достижение максимальной концентрации в крови.

    Нольпаза применяется для симптоматического или длительного лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, а также в качестве профилактической меры для предотвращения развития язвы желудка и двенадцатиперстной кишки на фоне приема НПВС. Препарат входит в состав комплексной терапии эрадикации Helicobacter pylori.

    Оболочка таблетки Нольпазы защищает действующее вещество от разрушения соляной кислотой.

    Нольпаза в таблетированной форме существует в дозе 20 мг или 40 мг в одной таблетке. Разрешена к применению в педиатрической практике детям старше 12 лет. Парентеральная форма Нольпазы применяется только у взрослых и содержит 40 мг активного вещества в одном флаконе.

    Лекарственный препарат соответствует международным стандартам и имеет доказательную базу эффективности и безопасности применения.

    Склад

    діюча речовина: пантопразол;

    1 таблетка гастрорезистентна містить 40 мг пантопразолу у вигляді пантопразолу натрію сесквігідрату;

    допоміжні речовини: маніт (Е 421), кросповідон (тип А), кросповідон (тип Б), натрію карбонат безводний, сорбіт (Е 420), кальцію стеарат, гіпромелоза, повідон, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), пропіленгліколь, метакрилатного сополімеру дисперсія, натрію лаурилсульфат, полісорбат 80, тальк, макрогол 6000. 

    Лікарська форма

    Таблетки гастрорезистентні.

    Основні фізико-хімічні властивості: таблетки світлого жовто-коричневого кольору, овальні, трохи двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою.

    Фармакотерапевтична група

    Інгібітори протонної помпи. Код ATХ A02B C02.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Механізм дії. Пантопразол – заміщений бензимідазол, який інгібує секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічної блокади протонних помп парієтальних клітин.

    Пантопразол трансформується в активну форму у кислотному середовищі в парієтальних клітинах, де інгібує фермент H+-K+-АТФазу, тобто блокує кінцевий етап продукування соляної кислоти у шлунку. Інгібування є дозозалежним та стосується як базальної, так і стимульованої секреції кислоти. Більшість пацієнтів звільняються від симптомів протягом 2 тижнів. Застосування пантопразолу, як і у випадку з іншими інгібіторами протонної помпи (ІПП) та інгібіторами

    H2-рецепторів, знижує кислотність у шлунку і таким чином збільшує секрецію гастрину пропорційно до зменшення кислотності. Збільшення секреції гастрину є оборотним. Оскільки пантопразол зв’язує фермент дистально по відношенню до клітинного рецептора, він може інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими речовинами (ацетилхолін, гістамін, гастрин). Ефект при пероральному та внутрішньовенному застосуванні препарату однаковий.

    При застосуванні пантопразолу збільшуються рівні гастрину натщесерце. При короткостроковому застосуванні вони у більшості випадків не перевищують верхньої межі норми. При довготривалому лікуванні рівні гастрину у більшості випадків зростають вдвічі. Їх надмірне збільшення виникає лише у поодиноких випадках. Як наслідок, у невеликій кількості випадків при довготривалому лікуванні спостерігається слабке або помірне збільшення специфічних ендокринних (ECL) клітин у шлунку (подібно до аденоматоїдної гіперплазії). Тим не менше, згідно з проведеними на даний момент дослідженнями, утворення клітин-попередників нейроендокринних пухлин (атипова гіперплазія) або нейроендокринних пухлин шлунка, які було виявлено в дослідженнях на тваринах, у людей не спостерігалося.

    Виходячи з результатів досліджень на тваринах, не можна виключати вплив довготривалого (більше одного року) лікування пантопразолом на ендокринні параметри щитовидної залози.

    На тлі лікування антисекреторними лікарськими засобами рівень гастрину в сироватці крові зростає у відповідь на зниження секреції кислоти. Крім того, через зниження кислотності шлунка підвищується рівень хромограніну А (CgA). Підвищений рівень CgA може впливати на результати досліджень при діагностиці нейроендокринних пухлин. Наявні опубліковані дані свідчать про те, що лікування інгібіторами протонної помпи слід припинити протягом періоду від 5 днів до 2 тижнів до вимірювань рівня CgA. Це дозволяє рівню CgA повернутися в діапазон нормальних значень, які можуть бути помилково підвищеними після лікування ІПП.

    Фармакокінетика.

    Всмоктування. Пантопразол всмоктується швидко, а максимальні концентрації в плазмі досягаються вже після однократного перорального прийому дози 40 мг. У середньому через 2,5 години після прийому досягається максимальна концентрація в сироватці крові на рівні близько 2-3 мкг/мл; концентрація залишається на постійному рівні після багаторазового прийому. Фармакокінетичні властивості не змінюються після одноразового чи повторного прийому. У діапазоні доз від 10 до 80 мг фармакокінетика пантопразолу у плазмі крові залишається лінійною як при пероральному прийомі, так і при внутрішньовенному введенні. Встановлено, що абсолютна біодоступність таблеток становить близько 77 %. Одночасний прийом їжі не впливає на AUC (площа під кривою «концентрація-час») або максимальну концентрацію в сироватці крові, а відповідно, і на біодоступність. При одночасному прийомі їжі збільшується лише варіативність латентного періоду.

    Розподіл. Зв’язування пантопразолу з білками сироватки крові становить близько 98 %. Об’єм розподілу – близько 0,15 л/кг.

    Біотрансформація. Речовина метаболізується майже виключно у печінці. Основним метаболічним шляхом є деметилування за допомогою CYP2C19 з подальшою сульфатною кон’югацією; до інших метаболічних шляхів належить окиснення за допомогою CYP3A4.

    Виведення. Кінцевий період напіввиведення – близько 1 години, а кліренс – 0,1 л/год/кг. Було відзначено декілька випадків затримки виведення. Внаслідок специфічного зв’язування пантопразолу з протонними помпами парієтальних клітин період напіввиведення не корелює з набагато довшою тривалістю дії (інгібування секреції кислоти).

    Основна частина метаболітів пантопразолу виводиться із сечею (близько 80 %), решта виводиться з калом. Основним метаболітом як у сироватці крові, так і в сечі є десметилпантопразол, кон’югований із сульфатом. Період напіввиведення основного метаболіту (близько 1,5 години) не набагато перевищує період напіввиведення пантопразолу.

    Особливі групи пацієнтів.

    Повільні метаболізатори. Близько 3 % європейців мають функціональну нестачу активності ферменту CYP2C19; їх називають повільними метаболізаторами. В організмах таких осіб метаболізм пантопразолу, імовірно, головним чином каталізується ферментом CYP3A4. Після прийому 1 дози 40 мг пантопразолу середня площа, обмежена фармакокінетичною кривою «концентрація у плазмі – час» була приблизно в 6 разів більшою у повільних метаболізаторів, ніж в осіб, які мають функціонально активний фермент CYP2C19 (швидкі метаболізатори). Середня пікова концентрація у плазмі крові зростала приблизно на 60 %. Ці результати не впливають на дозування пантопразолу.

    Порушення функції нирок. Рекомендацій щодо зниження дози при призначенні пантопразолу пацієнтам зі зниженою функцією нирок (у тому числі пацієнтам на діалізі) немає. Як і в здорових людей, період напіввиведення пантопразолу в них є коротким. Діалізуються лише дуже невеликі кількості пантопразолу. Попри те, що в основного метаболіту помірно тривалий період напіввиведення (2-3 години), виведення все одно є швидким, тому кумуляції не відбувається.

    Порушення функції печінки. Хоча у пацієнтів із цирозом печінки (класи А та Б за шкалою Чайлда-П’ю) період напіввиведення зростає до 7-9 годин, а AUC збільшується у 5-7 разів, максимальна концентрація в сироватці крові збільшується лише незначним чином – у 1,5 раза порівняно з такою у здорових добровольців.

    Пацієнти літнього віку. Невелике збільшення AUC та Cmax у добровольців літнього віку порівняно з більш молодими волонтерами також не має клінічного значення.

    Діти. Після однократного прийому дози 20 або 40 мг пантопразолу перорально, AUC та Cmax у дітей у віці від 5 до 16 років знаходилися у межах відповідних значень у дорослих. Після однократного внутрішньовенного введення пантопразолу в дозах 0,8 або 1,6 мг/кг дітям віком від 2 до 16 років не було відзначено значущого зв’язку між кліренсом пантопразолу і віком або масою тіла. AUC та об’єм розподілу відповідали даним, одержаним при дослідженнях на дорослих.

    Показання

    Дорослі та діти віком від 12 років.

    • Рефлюкс-езофагіт.

    Дорослі.

    • Ерадикація Helicobacter pylori (H. руlori) у пацієнтів з H. руlori – асоційованими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки у комбінації з відповідними антибіотиками.
    • Виразка дванадцятипалої кишки.
    • Виразка шлунка.
    • Синдром Золлінгера-Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу та до будь-якого компонента препарату.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Лікарські засоби, абсорбція яких залежить від рН. Унаслідок повного та довготривалого інгібування секреції соляної кислоти пантопразол може впливати на абсорбцію препаратів, для яких значення рН шлункового соку є важливим фактором їх біодоступності (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, або інших препаратів, таких як ерлотиніб).

    Інгібітори протеази ВІЛ. Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ «Особливості застосування»).

    У випадку, коли сумісного застосування інгібіторів протеази ВІЛ з інгібіторами протонної помпи не можна уникнути, рекомендується ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вірусного навантаження). Не слід перевищувати добову дозу пантопразолу 20 мг. Може виникнути необхідність коригування дози інгібіторів протеази ВІЛ.

    Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин).

    Сумісне застосування пантопразолу з варфарином або фенпрокумоном не впливало на фармакокінетику варфарину, фенпрокумону або МНІ (міжнародний нормалізований індекс). Однак повідомляли про підвищення МНІ та подовження протромбінового часу у пацієнтів, які сумісно застосовували ІПП та варфарин або фенпрокумон. Підвищення МНІ та подовження протромбінового часу можуть призвести до розвитку патологічної кровотечі та навіть летального наслідку. У разі такого сумісного застосування необхідно проводити моніторинг МНІ та протромбінового часу.

    Метотрексат. Повідомлялося, що одночасне застосування високих доз метотрексату (наприклад, 300 мг) та інгібіторів протонної помпи збільшує рівні метотрексату в крові у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які застосовують високі дози метотрексату, наприклад, хворим на рак або псоріаз, рекомендується тимчасово припинити лікування пантопразолом.

    Дослідження інших взаємодій

    Пантопразол значною мірою метаболізується у печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму – деметилювання за допомогою CYP2C19 та інших метаболічних шляхів, у тому числі окиснення ферментом CYP3A4.

    Дослідження з лікарськими засобами, які також метаболізуються за допомогою цих шляхів, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін, фенпрокумон і оральними контрацептивами, що містять левоноргестрел та етинілестрадіол, не виявили клінічно значущих взаємодій.

    Не можна виключати взаємодію пантопразолу з іншими препаратами, які метаболізуються через цю ж ферментну систему.

    Результати досліджень щодо можливих взаємодій вказують, що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, які метаболізуються за допомогою CYP1A2 (таких як кофеїн і теофілін), CYP2C9 (наприклад піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (наприклад метопролол), CYP2E1 (наприклад етанол) або не впливає на р-глікопротеїн, який забезпечує всмоктування дигоксину.

    Не виявлено взаємодій з одночасно призначеними антацидами.

    Проведені спеціальні дослідження взаємодії пантопразолу з певними антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін) при одночасному застосуванні препаратів. Клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не виявлено.

    Лікарські засоби, що інгібують або індукують CYP2C19. Інгібітори CYP2C19, такі як флувоксамін, можуть збільшувати системний вплив пантопразолу. Слід розглянути необхідність зниження дози препарату для пацієнтів, які отримують довготривалу терапію пантопразолом у високих дозах, та для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Індуктори ферментів, що впливають на CYP2C19 та CYP3A4, такі як рифампіцин та звіробій звичайний (Hypericum perforatum), можуть знижувати плазмові концентрації ІПП, які метаболізуються через ці ферментні системи.

    Особливості застосування

    Порушення функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів, особливо під час довготривалого лікування. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.

    Комбінована терапія. Під час комбінованої терапії необхідно дотримуватись інструкцій для медичного застосування відповідних лікарських засобів.

    Злоякісні новоутворення шлунка. Симптоматична відповідь на застосування пантопразолу може маскувати симптоми злоякісних новоутворень шлунка та відтерміновувати їх діагностику. При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання з кров’ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити наявність злоякісного процесу.

    Якщо симптоми зберігаються при адекватному лікуванні, необхідно провести додаткове обстеження.

    Інгібітори протеази ВІЛ. Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Вплив на адсорбцію вітаміну В12

    Пантопразол може зменшувати всмоктування вітаміну B12 (ціанокобаламіну) у зв’язку з виникненням гіпо- чи ахлоргідрії. Це слід враховувати у разі зниженої маси тіла у пацієнтів або наявності факторів ризику щодо зниження засвоєння вітаміну B12 (ціанокобаламіну) особливо при довготривалому лікуванні або наявності відповідних клінічних симптомів.

    Довготривале лікування. При довготривалому лікуванні, особливо більше 1 року, пацієнти повинні знаходитись під регулярним наглядом лікаря.

    Шлунково-кишкові інфекції, спричинені бактеріями

    Лікування препаратом може незначною мірою підвищити ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями як Salmonella та Campylobacter або C. Difficile.

    Гіпомагніємія. Спостерігалися випадки тяжкої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримували ІПП, такі як пантопразол, протягом не менше трьох місяців, та в більшості випадків протягом року. Можуть виникнути та спочатку непомітно розвиватися наступні серйозні клінічні прояви гіпомагніємії: втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У разі гіпомагніємії у більшості випадків стан пацієнтів покращувався після замісної коригуючої терапії препаратами магнію та припинення прийому ІПП.

    Пацієнтам, які потребують довготривалої терапії, або пацієнтам, які приймають ІПП одночасно з дигоксином або препаратами, що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), потрібно визначати рівень магнію перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.

    Переломи кісток. Довготривале лікування (більше 1 року) високими дозами інгібіторів протонної помпи може помірно збільшити ризик перелому стегна, зап’ястя та хребта, переважно у людей літнього віку або при наявності інших факторів ризику. Спостережні дослідження вказують на те, що застосування інгібіторів протонної помпи може збільшити загальний ризик переломів на 10-40 %. Деякі з них можуть бути зумовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій та споживати достатню кількість вітаміну D і кальцію.

    Підгострий шкірний червоний вовчак. Застосування інгібіторів протонної помпи повʼязують із дуже рідкими випадками розвитку підгострого шкірного червоного вовчака. Якщо виникає ураження, особливо на ділянках, що зазнають впливу сонячного світла, і це супроводжується артралгією, пацієнту необхідно негайно звернутися до лікаря, який розгляне необхідність припинення застосування препарату Нольпаза®. Виникнення підгострого шкірного червоного вовчака у пацієнтів під час попередньої терапії інгібіторами протонної помпи може підвищити ризик його розвитку при застосуванні інших інгібіторів протонної помпи.

    Вплив на результати лабораторних досліджень.

    Підвищений рівень хромограніну А (CgA) може впливати на результати досліджень при діагностиці нейроендокринних пухлин. Щоб уникнути такого впливу, лікування препаратом Нольпаза® слід тимчасово припинити принаймні за 5 днів до проведення оцінки рівня CgA (див. розділ «Фармакодинаміка»). Якщо рівні CgA та гастрину не повернулися в діапазон норми після початкового вимірювання, слід провести повторні вимірювання через 14 днів після відміни лікування інгібіторами протонної помпи.

    Інформація щодо допоміжних речовин

    Препарат Нольпаза® містить сорбіт. Пацієнтам з рідкими спадковими захворюваннями непереносимості фруктози не слід застосовувати препарат.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Вагітність. Наявні дані щодо застосування препарату Нольпаза® вагітним жінкам вказують на відсутність ембріональної або фето/неонатальної токсичності препарату. У тварин спостерігалася репродуктивна токсичність. Як запобіжний захід, слід уникати застосування препарату Нольпаза®вагітним жінкам.

    Годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу у грудне молоко. Недостатньо даних щодо екскреції пантопразолу у грудне молоко людини, проте про таку екскрецію повідомляли. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят. Рішення про припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування препаратом Нольпаза® потрібно приймати з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом Нольпаза® для жінки.

    Фертильність. Пантопразол не порушував фертильність у дослідженнях на тваринах.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Пантопразол не впливає або має дуже незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

    Спосіб застосування та дози

    Нольпаза®, таблетки гастрорезистентні, слід приймати за 1 годину до їди цілими, не розжовувати та не подрібнювати, запивати водою.

    Рекомендоване дозування.

    Дорослі та діти віком від 12 років.

    Лікування рефлюкс-езофагіту.

    Рекомендована доза становить 1 таблетку препарату Нольпаза® 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Нольпаза® 40 мг на добу), особливо у разі відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлюкс-езофагіту. Для лікування рефлюкс-езофагіту, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, виліковування можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.

    Дорослі.

    Ерадикація H. руlori у комбінації з двома антибіотиками.

    У дорослих пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Слід зважати на локальні дані щодо бактеріальної резистентності та національні рекомендації щодо використання і призначення відповідних антибактеріальних засобів. Залежно від чутливості, для ерадикації H. pylori у дорослих можуть бути призначені такі терапевтичні комбінації:

    а) 1 таблетка препарату Нольпаза® 40 мг 2 рази на добу

    + 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу

    + 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу;

    б) 1 таблетка препарату Нольпаза® 40 мг 2 рази на добу

    + 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу

    + 250-500 мг кларитроміцину 2 рази на добу;

    в) 1 таблетка препарату Нольпаза® 40 мг 2 рази на добу

    + 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу

    + 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу.

    При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. pylori другу таблетку препарату Нольпаза® 40 мг слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Термін лікування становить 7 днів і може бути продовжений ще на 7 днів із загальною тривалістю лікування не більше двох тижнів. Якщо для забезпечення загоєння виразки показане подальше лікування пантопразолом, слід розглянути рекомендації щодо дозування при виразках шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо комбінована терапія не показана, наприклад, у пацієнтів з негативним результатом на H. руlori, для монотерапії препарат Нольпаза® 40 мг застосовувати у нижчезазначеному дозуванні.

    Лікування виразки шлунка.

    1 таблетка препарату Нольпаза®  40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти

    (2 таблетки препарату Нольпаза® 40 мг на добу), особливо у разі відсутності ефекту від застосування інших препаратів.

    Для лікування виразки шлунка, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.

    Лікування виразки дванадцятипалої кишки.

    1 таблетка препарату Нольпаза® 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти

    (2 таблетки препарату Нольпаза® 40 мг на добу), особливо у разі відсутності ефекту від застосування інших препаратів.

    Для лікування виразки дванадцятипалої кишки, як правило, потрібно 2 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 2 тижнів.

    Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів. Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки препарату Нольпаза® 40 мг). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників кислотності шлункового соку. Дозу, що перевищує 80 мг на добу, необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення дози понад 160 мг пантопразолу, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, потрібним для адекватного контролю кислотності.

    Тривалість лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів не обмежена і залежить від клінічної необхідності.

    Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати добову дозу 20 мг (1 таблетка препарату Нольпаза® 20 мг). Не слід застосовувати препарат Нольпаза® для ерадикації H. руloriу комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією печінки середнього та тяжкого ступеня, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.

    Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із порушеною функцією нирок коригування дози не потрібно. Не слід застосовувати препарат Нольпаза® для ерадикації H. руloriу комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією нирок, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.

    Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

    Діти.

    Нольпаза®40 мг показаний дітям віком від 12 років для лікування рефлюкс-езофагіту. Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки та ефективності препарату для цієї вікової категорії обмежені.

    Передозування

    Симптоми передозування невідомі.

    Дози до 240 мг при внутрішньовенному введенні протягом 2 хвилин добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв’язується з білками крові, він не відноситься до препаратів, що можна легко вивести за допомогою діалізу.

    У разі передозування з появою клінічних ознак інтоксикації застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.

    Побічні реакції

    Виникнення побічних реакцій спостерігалось у близько 5 % пацієнтів. Найчастіші побічні реакції – діарея і головний біль (близько 1 %).

    Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто

    (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).

    З боку крові та лімфатичної системи.

    Рідко: агранулоцитоз.

    Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

    З боку імунної системи.

    Рідко: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).

    Метаболізм та розлади обміну речовин.

    Рідко: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміни маси тіла.

    Невідомо: гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. розділ «Особливості застосування»), гіпокальціємія1, гіпокаліємія.

    Психічні розлади.

    Нечасто: розлади сну.

    Рідко: депресія (у тому числі загострення).

    Дуже рідко: дезорієнтація (у тому числі загострення).

    Невідомо: галюцинація, сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до даних розладів, а також загострення цих симптомів у випадку їх передіснування).

    З боку нервової системи.

    Нечасто: головний біль, запаморочення.

    Рідко: розлади смаку.

    Невідомо: парестезія.

    З боку органів зору.

    Рідко: порушення зору/затуманення зору.

    З боку травного тракту.

    Часто: поліпи з фундальних залоз (доброякісні).

    Нечасто: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.

    З боку гепатобіліарної системи.

    Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ).

    Рідко: підвищення рівня білірубіну.

    Невідомо: ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.

    З боку шкіри та підшкірних тканин.

    Нечасто: шкірні висипання, екзантема, свербіж.

    Рідко: кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

    Невідомо: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість, підгострий шкірний червоний вовчак (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

    Нечасто: переломи стегна, зап’ястя, хребта (див. розділ «Особливості застосування»).

    Рідко: артралгія, міалгія.

    Невідомо: спазм мʼязів2.

    З боку нирок та сечовидільної системи.

    Невідомо: інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності).

    З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

    Рідко: гінекомастія.

    Загальні розлади.

    Нечасто: астенія, втома, нездужання.

    Рідко: підвищення температури тіла, периферичні набряки.

    1. Гіпокальціємія одночасно з гіпомагніємією.

    2. Спазм мʼязівяк наслідок порушення балансу електролітів.

    Термін придатності

    5 років.

    Умови зберігання

    Зберігати при температурі не вище 30 оС в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи. Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 14 таблеток у блістері; по 1 або по 2, або по 4 блістери у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    КРКА, д.д., Ново место, Словенія/

    KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

    Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

    Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/

    Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

    tabletki.ua

    Нольпаза — для чего назначают препарат и как его принимать

    Нольпаза — современное синтетическое лекарственное средство, используемое при язвенных поражениях желудочно-кишечного тракта. Препарат также способен подавлять рост и размножение грамотрицательных патогенных микроорганизмов Helicobacter pylori. Патологии пищеварительной системы в большинстве случаев сопровождаются негативными симптомами: тошнотой, повышенным газообразованием, изжогой и отрыжкой. Восстановить работу слизистой оболочки желудка возможно только устранив избыточное продуцирование едкой соляной кислоты, для чего назначают Нольпазу. Как и все ингибиторы протонного насоса, препарат имеет большое число противопоказаний и побочных эффектов. Перед применением Нольпазы следует обратиться к гастроэнтерологу для проведения обследования и назначения эффективной терапевтической схемы.

    Нольпазу назначают для снижения кислотности желудка при различных заболеваниях органов пищеварения

    Состав и форма выпуска

    Производители выпускают Нольпазу в виде кишечнорастворимых таблеток и раствора для парентерального введения. Первичные упаковки лекарственного средства — блистеры с контурными ячейками или запаянные стеклянные флаконы. Сухое вещество для приготовления разведения представляет собой светлый порошок, который может спрессовываться. Это никак не отражается на его терапевтических свойствах при условии хранения Нольпазы в защищенном от света месте.

    Твердые лекарственные формы препараты представлены в двух видах:

    • таблетки 20 мг №14, №28 и №56;
    • таблетки 40 мг №14, №28 и №56.

    Таблетки покрыты оболочками, которые защищают действующее вещество Нольпазы пантопразол от агрессивного воздействия пищеварительных ферментов. Это позволяет лекарственному средству проникать в полость желудочно-кишечного тракта и проявлять максимальное терапевтическое действие. К вспомогательным ингредиентам для формирования таблеток относятся:

    • сорбитол;
    • углекислый натрий;
    • стеарат кальция.
    • пропиленгликоль;
    • двуокись титана.

    Вторичная упаковка любой лекарственной формы Нольпазы — картонная коробка с вложенной внутрь аннотацией.

    Фармакологическое действие

    Назначая пациентам Нольпазу при гастрите, гастроэнтерологи учитывают способность препарата усиливать действие антибактериальных средств. Это актуально при диагностировании заболеваний, причиной которых стали бактерии Helicobacter pylori. Для их эрадикации из желудочно-кишечного тракта проводится антибиотикотерапия. В сочетании с Нольпазой бактерицидное действие противомикробных средств значительно усиливается.

    Предупреждение: Перед применением Нольпазы гастроэнтеролог проводит тщательное обследование пациента, включая инструментальные исследования — МРТ, УЗИ, рентгеноскопию. Это необходимо для исключения наличия у пациента злокачественных опухолей в органах пищеварительной системы. Прием Нольпазы быстро устранит симптомы сформировавшихся новообразований, что усложнит диагностику и приведет к прогрессированию патологии.

    Фармакодинамика

    Нольпаза — это гипоацидное лекарственное средство, принадлежащее к группе ингибиторов протонного насоса. Действующее вещество фармакологического препарата угнетает функционирование ферментативного соединения H+/K+АТФазы. Пантопразол метаболизируется только в кислой среде в терапевтически активную форму. Она препятствует образованию молекулы хлористоводородной кислоты на конечной стадии ее выработки. Блокирование секреции не зависит от способа продуцирования желудочного сока — базального или стимулированного.

    Рекомендация: Как и все ингибиторы протонного насоса, Нольпаза снижает абсорбцию цианокобаламина. Для профилактики авитаминоза гастроэнтерологи прописывают пациентам, проходящим длительную терапию, дополнительный прием витамина B12.

    Использование Нольпазы усиливает продуцирование гормона, производимого клетками желудка, расположенными в пилорическом отделе, а также G-клетками поджелудочной железы. После выздоровления уровень гастрина нормализуется, как и работа всего желудочно-кишечного тракта. Снижение концентрации едкой кислоты способствует быстрому восстановлению поврежденных слизистых оболочек, регенерации эпителиальных клеток.

    Нольпаза быстро устраняет симптомы повышенной кислотности желудка — изжогу и боли

    Фармакокинетика

    После проникновения действующего вещества Нольпазы в желудочно-кишечный тракт терапевтический эффект начинает проявляться спустя 45-60 минут. Максимальная концентрация препарата обнаруживается в кровяном русле уже через 2,5-3 часа. Если по какой-либо причине пациент прекратил употребление лекарственного средства, то секреция соляной кислоты железистыми клетками восстанавливается в течение 4-х суток. Нольпаза быстро абсорбируется желудочными стенками, не оказывая влияния на такие функции органов пищеварения:

    • двигательную моторику желудочно-кишечного тракта;
    • перистальтику и частоту опорожнений кишечника.

    Нольпаза характеризуется высокой биодоступностью (более 75%), что учитывается гастроэнтерологами при назначении препарата пациентам с низкой функциональной активностью органов мочевыделения и печени. Прием лекарства на полный желудок не снижает концентрацию основного вещества, лишь немного отсрочивает начало действия. Метаболизм Нольпазы осуществляется гепатоцитами, а затем она в виде крупных конгломератов выводится из организма вместе с каловыми массами.

    Показания к применению

    Несмотря на то, что Нольпаза относится к противоязвенным лекарственным средством, гастроэнтерологи успешно применяют препарат в терапии различных заболеваний, протекающих на фоне избыточного продуцирования соляной кислоты. К таким патологиям относятся многие формы хронического гастрита. Действующее вещество таблеток и растворов для инъекций помогает не только быстро устранить негативные симптомы, но и предотвратить обострения желудочных заболеваний. От чего еще помогает Нольпаза — эти таблетки используются в лечении следующих патологий:

    • эзофагита и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни различной этиологии, сопровождающихся забросом кислого содержимого желудка обратно в пищевод;
    • симптомов расстройства работы пищеварительной системы — кислой отрыжки, мучительной изжоги, болей в эпигастральной области, метеоризма;
    • язвенных поражений органов пищеварительного тракта и профилактики их рецидивов;
    • острого и хронического гастрита, спровоцированного проникновением в органы пищеварения грамотрицательных бактерий Helicobacter pylori в составе комплексной терапии вместе с антибиотиками и противомикробными средствами;
    • синдрома Золлингер-Эллисона и других заболеваний, сопровождающихся повышенной кислотностью желудочного сока.
    В лечении многих хронических заболеваний, особенно опорно-двигательного аппарата, используются нестероидные противовоспалительные препараты. Они препятствуют развитию воспалительного процесса и снижают выраженность болевого синдрома. Но НПВП обладают серьезным недостатком — капсулы и таблетки изъязвляют слизистую оболочку желудка. Нольпаза помогает предотвратить развитие событий по такому негативному сценарию. Она защищает стенки органов пищеварения от воздействия НПВП, не оказывая влияния на их терапевтическое действие.

    Инструкция по применению

    Суточные, разовые дозировки, а также продолжительность курсового лечения определяет только врач. Гастроэнтеролог ориентируется на результаты лабораторных и инструментальных исследований. Немаловажное значение имеет возраст и общее состояние здоровья пациента, наличие патологий печени и почек в анамнезе.

    Предупреждение: Таблетки Нольпазы нельзя разжевывать или измельчать, иначе их терапевтический эффект сильно снизится. Препарат необходимо проглатывать целиком, запивая достаточным количеством чистой воды.

    Действие Нольпазы не зависит от наличия пищи в желудочно-кишечном тракте, но оптимальным временем для приема таблеток считается утренний период, за несколько минут до завтрака. Если доктор рекомендовал двукратный прием, то вторую таблетку лучше принять перед ужином. Дозировка Нольпазы, прописанная конкретному больному, зависит от цели использования препарата:

    • для профилактики рецидивов язвы и гастрита достаточно принимать минимальную дозу один раз в сутки;
    • при серьезных патологиях суточная доза может быть повышена, как и кратность приема.

    У пациентов с диагностированными заболеваниями органов мочевыделительной системы разовые и суточные дозировки максимально снижаются. Это связано с возможным накоплением действующего вещества Нольпазы в тканях и усиления нежелательных побочных эффектов.

    Противопоказания

    Пациентам, обладающим индивидуальной чувствительностью к действующему веществу или вспомогательным ингредиентам лекарственное средство не назначается из-за возможного развития аллергических реакций. К противопоказаниям Нольпазы также относятся:

    • отсутствие в организме фермента, расщепляющего фруктозу;
    • возраст до 18-ти лет;
    • диспепсические расстройства невротической этиологии;
    • беременность и период кормления ребенка грудью.

    Нольпаза не используется совместно с антибактериальными препаратами в терапии больных с патологиями почек и печени. Такие пациенты могут принимать лекарственное средство как однокомпонентное только при постоянном контроле уровня печеночных ферментов.

    Побочные эффекты

    Крайне редко при длительном лечении Нольпазой отмечались случаи развития почечной недостаточности, деструктивных поражений тканей печени, в том числе желтуха. Иногда пациенты жалуются на возникновения таких побочных эффектов Нольпазы:

    • избыточное газообразование, вздутие живота, приступы рвоты;
    • расстройство перистальтики;
    • боли в мышцах и суставах;
    • нефрит нейрогенного происхождения;
    • аллергические реакции: крапивница, кожный зуд, покраснения и высыпания на верхнем слое эпидермиса под действием солнечного света, эритема;
    • боли в молочных железах;
    • гипертермия;
    • отеки различной локализации.


    Со стороны нервной системы также могут проявляться побочные действия: расстройство сна, вялость, апатия, эмоциональная лабильность, головокружения.

    Заменить Нольпазу можно препаратом с таким же действующим веществом

    Аналоги

    При отсутствии лекарственного средства в аптеке провизор предложит препараты, которые содержат пантопразол в такой же дозировке. К аналогам Нольпазы относятся:

    • Ультера;
    • Пептазол;
    • Зипантола;
    • Санпраз;
    • Контролок.

    Схожими с Нольпазой терапевтическими свойствами обладают и другие ингибиторы протонного насоса — Ультоп, Омез, Париет, Омепразол. Но в этих препаратах другое действующее вещество, поэтому перед их приобретением необходимо проконсультироваться с гастроэнтерологом.


    Автор статьи: Шевелева Людмила Геннадьевна

    Оценка статьи:

    Загрузка…

    Поделиться с друзьями:

    Все материалы на сайте ozhivote.ru представлены
    для ознакомления, возможны противопоказания, консультация с врачом ОБЯЗАТЕЛЬНА! Не занимайтесь самодиагностикой и самолечением!

    ozhivote.ru

    Отправить ответ

    avatar
      Подписаться  
    Уведомление о